Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького опікується збереженням і популяризацією мистецької спадщини обох митців, а також підтримкою досліджень покоління шістдесятників. Ми прагнемо не лише архівувати їхню творчість, а й оживити історії через голоси тих, хто був поруч, хто пам’ятає, знав, спілкувався, творив разом.
До 95-річчя Алли Горської, яке ми відзначали у вересні 2024 року, Фонд започаткував серію відеоінтерв’ю з сучасниками митців, що особисто знали Аллу та Віктора. Вже записано цінні спогади таких знакових постатей, як Богдан Горинь, Неллі Корнієнко, Василь Перевальський, Володимир Прядка, Борис Бистров, Аліса Забой, Сетрак Бароянц, Раїса Недашківська. У грудні 2024 року до архіву додалося інтерв’ю з Геннадієм Гриценко-Марченком з Івано-Франківська.
До ювілейного вечора в Сенсі на Хрещатику 22 вересня 2024 року ми створили 30-хвилинне відео на основі цих зйомок — воно стало даниною пам’яті й любові до Алли Горської. Проте наша робота триває: ми опрацьовуємо весь відеоматеріал і готуємо повноцінні інтерв’ю з кожним із героїв, які згодом вийдуть на YouTube-каналі Фонду.
Цей проєкт — спроба зупинити час, зберегти живу пам’ять покоління, яке вже відходить. Кожна розмова — це унікальна мозаїка спогадів, яка допомагає точніше побачити і зрозуміти Аллу Горську та Віктора Зарецького не лише як художників, а як особистостей, друзів, громадян свого часу.
Ми прагнемо продовжити цю важливу справу, і для цього потребуємо фінансової підтримки або волонтерської допомоги. Якщо ви працюєте з відеозйомкою, монтажем, кольорокорекцією чи звуком — запрошуємо вас долучитися. Кожна пара рук, кожна година допомоги наближає нас до збереження цієї унікальної усної історії.
Приєднуйтесь до створення відеоархіву — разом ми можемо зробити так, щоб голоси часу не зникли.
Напишіть нам, якщо хочете підтримати проєкт або долучитися як волонтер/волонтерка:
Володимир Прядка — художник монументально-декоративного мистецтва. Борис Бистров — скульптор. Обидва навчалися в групі скульпторів у Художній школі: спочатку під керівництвом Віктора Зарецького, згодом — Алли Горської, яку Зарецький запросив на своє місце.
