95-річчя Алли Горської у «Сенсі» на Хрещатику

22 вересня 2024 року у відкритому для мистецьких подій просторі книгарні «Сенс» на Хрещатику відбувся святковий вечір з нагоди 95-річчя Алли Горської — художниці, правозахисниці, однієї з провідних постатей українського шістдесятництва. Подію організував Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького.

Цей вечір став синтезом візуального мистецтва, театру, кіно, живої музики та громадянської дії — саме в дусі 60-х, коли культура була формою спротиву й інструментом змін.

Галерея пам’яті: виставка і голоси сучасників

Простір «Сенсу» перетворився на камерну галерею: на мольбертах — чорно-біла добірка робіт Алли Горської; фотозона зі світлинами яскравих представників шістдесятництва та соняшниками, оформлена Оксаною Красіловою.

Перед початком програми очільниця Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького Олена Зарецька запропонувала вшанувати хвилиною мовчання всіх загиблих у війні.

Після цього програму відкрила прем’єра відеоінтерв’ю з сучасниками мисткині: Богданом Горинем, Неллі Корнієнко, Алісою Забой, Василем Перевальським, Сетраком Бароянцем, Володимиром Прядкою та Борисом Бистровим. Їхні живі й емоційні спогади створили відчуття присутності самої Алли Горської — яскравої, вразливої, рішучої та турботливої. Авторка проєкту — Олена Семенець.

Театр, що говорить мовою тіла

Особливе місце в програмі зайняли сценічні та відеороботи. Творче об’єднання Amantes презентувало відеокомпозицію, присвячену мозаїці «Вітер» — єдиній спільній монументальній роботі Алли Горської та Віктора Зарецького, яка знаходиться в Києві, створеній 1967 року за участі художника Бориса Плаксія. Сьогодні ця мозаїка перебуває у вразливому стані і потребує реставрації.

Хореографія відображала рух композиції у мозаїці — квіти, що колишуться вітром. Візуальна метафора нагадала і про красу, і про крихкість культурної спадщини. Після показу авторки ідеї — Вікторія Степанкова, Марія Шварньова, акторки Amantes та операторка Ліза Стеценко — поділилися емоціями та анонсували створення вистави «Вона. Алла Горська».

Зворушливим став виступ народної артистки України, режисерки й волонтерки Катерини Степанкової, яка пригадала свою зустріч із мозаїкою «Боривітер» у ще мирному Маріуполі 2019 року. Її розповідь нагадала, як швидко можуть зникнути речі, які здаються нам постійними, — і як важливо встигати бачити й дбати про те, що маємо зараз.

Жива пам’ять у театральному жесті

Адаптована для цього вечора камерна вистава Театру «Шарж» — «Алла Горська: Вітражі долі» — змусила глядачів затамувати подих. У ролі Алли — Катерина Редчиць, у ролі кедебістки — Вероніка Князь, режисерка — Юлія Кратко. Суперсила дівчат — уміння адаптувати постановки до простору й контексту. Навіть короткий фрагмент вистави передавав глибину теми та силу характеру Алли. Крім того, завдяки інтерактивності гості змогли разом із Аллою заспівати колядки, а також стати моделями для її ескізів, які вона створювала для театральних постановок режисера Леся Танюка.

Традиції шістдесятників у сучасних акціях підтримки

Натхненні традиціями Клубу творчої молоді, Олена Зарецька та Олена Семенець провели лотерею з арт-подарунками — постерами, значками та торбинками за мотивами творчості Алли Горської. Тоді, у 60-х, збирали кошти на костюми для коляди, а пізніше — на підтримку сімей репресованих. Сьогодні — на ППО через Фонд «Гуркіт» і книгарню «Сенс».

Ще одним яскравим акцентом вечора стала пара гостей у вишитих сорочках, створених Фондом разом зі школою «Боривітер» та брендом «Сварга» за мотивами маріупольської мозаїки Алли Горської, Віктора Зарецького та їхніх колег. Прибуток від продажу цих сорочок спрямовується на навчання військових у школі «Боривітер».

Об’єднані історією і боротьбою

Сьогодні шістдесятники звучать як ніколи актуально. Як наголосив один із гостей, художник-шістдесятник Василь Перевальський, їхнє покоління несло смолоскипи свободи — і добре, що сьогодні їх є кому передати.

Ведуча вечора, очільниця Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького Олена Зарецька поділилася:
«Боляче усвідомлювати, що нас із 60-ми об’єднує спільний ворог у різних його проявах. Радісно — що ми боремося, об’єднуючи всі можливі зусилля».

Ці слова підтримав у музичному втіленні лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко, який уперше публічно виконав пісню, натхненну виставкою в Українському Домі «Алла Горська. Боривітер» — «Прерафаеліти»:
«Ми йдемо крізь темряву й пітьму, мов Прометеї волі і потуги».

Велика подяка кожному, хто зробив цю подію живою, пам’ятною і сильною

Щиро дякуємо менеджеркам книгарні — Ані та Надійці — за теплу, уважну співпрацю,
Богданці Пислар, Сашку Лук’яненку та Віці Князь — за допомогу в підготовці частувань і оформленні простору,
Ксенії Трет’яченко — за турботу про сувенірну крамничку Фонду.

Особлива вдячність нашим благодійницям і благодійнику — Руслані Тулуповій, Олені Штепі та Олегу Євку — за підтримку, завдяки якій ми зібрали відео архів спогадів сучасників Алли Горської та Віктора Зарецького.

Ведуча: Олена Зарецька
Креативна концепція та програма вечора: Олена Семенець
Фото: Костянтин Мохнач
Зйомка: Сергій Півненко та Костянтин Мохнач