Чи могли уявити митці-шістдесятники, які відстоювали українське мистецтво в мороці тоталітаризму, що через десятиліття — вже у незалежній Україні — їхня спадщина, попри потрясіння війною, відродиться і понесе у світ пам’ять, гідність і красу.
«Розбили шампанське — випили шипучку. Закінчили» — записала у щоденнику Алла Горська 12 липня 1967 року, в останній день роботи над маріупольськими мозаїками «Боривітер» і «Дерево життя».
14 липня 2025-го «Боривітер» розправив крила на Трафальгарській площі у Лондоні. Відтворену мозаїку презентували чемпіон світу з боксу Олександр Усик та сер Річард Бренсон. Це перший публічний захід Усика у Лондоні перед титульним боєм із Данієлем Дюбуа.
Подія зібрала парламентарів, дипломатів, діячів культури — тих, хто підтримує Україну у боротьбі за свободу. Серед гостей були Джастін Саймонс (заступниця мера Лондона з культури) та Алекс Собел (голова парламентської групи у справах України).
Після Києва Лондон став першою європейською зупинкою мозаїчного турне.
Організатори — Usyk Foundation та British-Ukrainian Aid за підтримки МЗС України, британських парламентарів, мерії Лондона та ROZETKA.
Історія мозаїки «Боривітер»
Улітку 1967 року мозаїку «Боривітер» створили художники-шістдесятники: Алла Горська, Віктор Зарецький, Галина Зубченко, Григорій Пришедько, Борис Плаксій — за участі Василя Парахіна та Надії Світличної.
Мозаїка прикрашала інтер’єр маріупольського ресторану «Україна» поруч із ще однією монументальною роботою цієї ж команди — «Деревом життя».
Після вбивства Алли Горської радянськими спецслужбами в 1970 році мозаїку «Дерево життя» замурували. Відкрили її лише у 2008 році — завдяки зусиллям дослідниці Людмили Огнєвої.
Обидві мозаїки зазнали пошкоджень навесні 2022 року під час облоги Маріуполя. Стан і подальша доля оригіналів залишаються невідомими.
Як відтворювали «Боривітер»
Проєкт реалізовано спільними зусиллями:
- Ukraine WOW
- ROZETKA — з нагоди 20-річчя компанії
- Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького
Ідея — Ярослава Гресь, Юлія Соловей
Сприяння реалізації — Ірина Чечоткіна
Координація мистецької роботи — Олена Зарецька
Загальна координація проєкту — Настя Іщенко
Художня команда
Викладку мозаїки здійснило мистецьке об’єднання «Затирка» на чолі з мультидисциплінарною художницею, урбаністкою Анастасією Лелюк. За участі Ганни Круть (Творча майстерня мозаїки, Love Mosaic).
До складу мистецької групи увійшли:
Анастасія Лелюк, Тетяна Тадай, Інга Леві, Ольга Чикало, Аля Сєгал, Тамара Турлюн, Поліна Пискурьова, Тетяна Бакум, Андрій Фішер, Ганна Круть, Махим, Семен Майданюк, Владислав Власюк.
Консультанти:
Валерія Радченко, Іван Станіславський, Олександр Богомаз, Василь Сивак.
Для відтворення мозаїки використали смальту 1960-х років із приватних колекцій та нову смальту львівського бренду «Котто Кераміка», виготовлену за історичними зразками — із максимально точним відтворенням кольору та фактури.
До композиції увійшли також керамічна плитка, фрагменти нержавіючих ложок, уламки керамічної чашки й металеві елементи.
Роботу виконано за сучасною модульною технологією: мозаїку викладали на сітку зі спеціальним розчином, після чого переносили й закріплювали на інноваційній основі — Аероламі. Загалом панно складається з 68 модулів, для монтажу яких розробили спеціальну металеву конструкцію.
«Боривітер» — голос українського мистецтва у світі
Сьогодні «Боривітер» постає перед світом не просто як мистецький твір, а як символ культури, що вистояла й зберегла себе попри війни, заборони й спроби забуття. Мозаїка вирушає у світ як живе свідчення пам’яті й мистецтва, не підвладного руйнуванню.
Історія «Боривітра» триває завдяки тим, хто не дає голосу культури згаснути.
Матеріал підготувала Олена Семенець.