Алла Горська
Роки життя: 18.09.1929 – 28.11.1970
Місце народження: Ялта
Напрямки творчості: живопис, графіка, сценографія, монументалізм.
«Мистецтво, яке репрезентує націю, в свій час ніхто не зможе звалити».
Алла Горська
Алла Горська — українська художниця, дисидентка та одна з ключових постатей шістдесятницького руху. Її мистецтво закорінене в традиціях народного мистецтва, сценічного авангарду 1920-х років і мексиканського монументалізму, що надає роботам особливу експресію та символічну глибину.
Разом із чоловіком, художником Віктором Зарецьким, вони подорожували Україною в пошуках нової художньої мови, поступово відмовляючись від нав’язаних радянським режимом канонів соцреалізму. Їхні творчі експерименти сприяли формуванню нового мистецького висловлювання, яке протистояло офіційній ідеології, стверджуючи національну культуру.
Алла Горська та Віктор Зарецький були активними учасниками київського Клубу творчої молоді «Сучасник» — середовища, що згуртовувало прогресивну мистецьку інтелігенцію та стало осередком культурного опору. Створили низку спільних монументальних робіт, більшість з яких знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Мозаїчні панно «Дерево життя» та «Боривітер» у Маріуполі були напівзруйновані під час бойових дій навесні 2022 року.
Алла Горська відзначалася ініціативністю, відвертістю та сміливістю. Вона виступала на підтримку політичних в’язнів, допомагала фінансово їхнім родинам та виклично захищала друзів під час судових засідань. Підписала «Лист 139-ти» з вимогою припинити незаконні політичні судові процеси. Разом з Лесем Танюком та Василем Симоненком відкрила місця масових поховань жертв сталінських репресій у Биківнянському лісі під Києвом. За свої переконання мисткиня стала жертвою кадебістської розправи.
«Нескорена квітка» викарбовано на її хресті, авторства учня та близького друга художниці Володимира Прядки. Алла Горська стала символом боротьби за людяність та свободу творчості.