Пластовий курінь імені Алли Горської: спадщина мисткині у вихованні молоді

«Вона гармонійно поєднала в собі легкість, впевненість, згуртованість і професіоналізм, що робить її чудовим прикладом для наслідування»

Алла Горська — українська мисткиня-шістдесятниця та дисидентка, чий життєвий шлях став символом стійкості, правди й відданості українській культурі. Її ідеї продовжують жити не лише в мистецтві, а й у виховній діяльності молоді. Одним із яскравих прикладів такої спадщини є Пластовий курінь імені Алли Горської в місті Новий Розділ, Львівської області, який уже вісімнадцять років підтримує її цінності.

До дня народження куреня Українського Пластового Юнацтва (УПЮ) ч. 80 імені Алли Горської Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького підготував інтерв’ю, яке допоможе дізнатися більше про цю спільноту та її місію.

— Що таке Пласт? Чим він відрізняється від інших молодіжних організацій?

— Пласт — це школа життя, у якій кожен знаходить і долає виклики. Це спільнота, у якій дівчата й хлопці створюють сенси, відкривають для себе та інших українську ідею. Це середовище, де через любов до природи формується товариство, розвиваються навички організації — спочатку малих груп, а згодом і масштабних проєктів.

У Пласті можна бути лідером, вправним кухарем, інструктором із цікавих дисциплін, але найважливіше — це самовиховання, без якого цей шлях неможливий.

— Що означає слово «курінь» і яка його роль у пластовому житті?

— Курінь — це об’єднання гуртків (до 10 осіб) дівчат або хлопців. У курені юнацтво через спільнотворення саморозвивається та стає кращим щодня. Це наче маленький окремий світ, у якому виховується характер і дух, зберігаються власні традиції, виплекані роками пластування.

— Хто такі юначки? Якими принципами вони керуються у своїй діяльності?

— У Пласті дівчат віком 11–17 років називають юначками. Для мене — це втілення гармонії особистості. Вони можуть бути різними: у черевиках у горах, у спідниці на таборі, чи керувати великою компанією. Але в будь-якій ролі вони завжди знаходять вихід зі складних життєвих ситуацій.

— Як можна долучитися до Пласту? Які перші кроки треба зробити?

— Долучитися до Пласту можна у будь-якому віці. Варто дізнатися, чи у вашому місті або селі є пластуни, і зв’язатися з ними. Чи заповнити заявку на сайті www.plast.org.ua, і з вами зв’яжуться. Також можна пройти ознайомчий курс на платформі ВУМ: vumonline.ua.

— Як виникла ідея назвати курінь іменем Алли Горської? Чи вплинула її постать на вашу діяльність?

— Наш курінь ч. 80 імені Алли Горської заснований 15 квітня 2007 року в місті Новий Розділ. До цього в місті існували лише окремі гуртки юначок, інколи навіть бракувало виховниць, тому одного разу виховником у дівчат погодився бути друг Богдан Іваницький. На різні акції протягом року гурток доєднувався до інших куренів, які були далеко від нашого міста. Тому виникла потреба створити власну спільноту. Уляна Тесля і Оксана Пужаковська вирішили заснувати курінь імені видатної українки. Аллу Горську обрали патронесою шляхом голосування.

Її постать значно вплинула на формування традицій та діяльності куреня. Спочатку інформації про неї було дуже мало, але ми шукали будь-яку можливість познайомитися з її творчістю та життям. У 2018 році відвідали виставку її робіт у Львові, де нас найбільше вразила мозаїка «Вогняна квітка». Вона стала символом куреня. Юначки, які проходять свій перший пластовий табір, отримують значок із її зображенням, що стало особливою традицією.

Життєвий шлях Горської — це незламність, боротьба за правду та власні переконання. Вона є яскравим прикладом для дівчат, як залишатися собою навіть у складні часи.

— Чому, на вашу думку, важливо пам’ятати шістдесятників, таких як Горська, в сучасній Україні?

— Шістдесятники — важлива складова української культури, яка досі не повністю оцінена суспільством. Про ці постаті відомо не так багато, і коли ми засновували курінь, інформації про Горську було обмаль. Проте ми прагнули відкрити її для нашого міста та не тільки. Малими кроками збирали факти, досліджували її творчість і життєву позицію. Вона гармонійно поєднала в собі легкість, впевненість, згуртованість і професіоналізм, що робить її чудовим прикладом для наслідування.

— Як курінь зберігає пам’ять про Горську у своїй щоденній діяльності?

— Кожна юначка куреня знає життєвий шлях своєї патронеси й передає ці знання наступним поколінням. На заходах, які організовують дівчата, ми говоримо про її вплив на розвиток шістдесятництва та надихаємо юначок робити все можливе для розбудови України.

Також маємо традицію: у день народження куреня, 15 квітня, дівчата вдягають одяг у барвах нашого куреня — синіх і блакитних, та курінну хустину. Це своєрідний спосіб розповісти про нашу спільноту та її цінності.

— Що найцінніше для вас у пластовому житті? Які моменти залишилися у пам’яті назавжди?

— У курені ім. Алли Горської я була зв’язковою (очолювала та координувала діяльність куреня) протягом 10 років. За цей час було дуже багато різних моментів, але я дуже пам’ятаю, як ми в далекому 2013 році в таборі «Го-Го» отримали число нашого куреня — 80. Для пластунів це дуже важливо. Тоді це було так неочікувано! Серед ночі, після насиченого дня, я відчула гордість за те, що я поруч з цими дівчатами.

Особливі моменти — це коли ми приймаємо нові гуртки до куреня. Новий гурток дівчат має якось попросити прийняти їх, і ці ідеї завжди були різними і неординарними. Кожен раз це додавало мені віри, що мої сили спрямовані в правильному напрямку.

У нас була традиція: ми з дівчатами ходили щедрувати. Кожної щедрівки ми потрапляли в такі оселі, де ніхто, крім нас, протягом різдвяного періоду не відвідував бабусь чи дідусів. Ми приносили їм радість, хоч і на кілька хвилин. Іноді не хотілося йти з теплої хати, але ці моменти щастя для людей надихали нас і, сподіваюся, прищеплювали юначкам розуміння, що таке добро і як його треба чинити.

Це створювало особливий зв’язок із нашою патронесою Аллою Горською, яка у 1960-х роках у Києві разом із Клубом творчої молоді працювала над відродженням традицій колядування, вкладаючи в ці звичаї дух єдності, творчості та відданості національній культурі. 

Мій особистий момент гордості і розуміння глибини постаті Алли Горської — це відвідини виставки «Боривітер» у Києві в Українському Домі в квітні 2024 року. Ця виставка була моїм подарунком собі. Вона відкрила для мене багатогранність Горської з нових для мене сторін. Вся її біографія і діяльність були представлені в одній величезній виставці. Раніше здобути всю цю інформацію про Аллу Горську та інших шістдесятників було дуже складно.

І в цій мандрівці мені вдалося відвідати могилу Алли Горської. Це також вперше для нашого куреня — до того ніхто з «Горських» (юначок куреня) не був на місці поховання Алли. Багато разів планувалася поїздка до Києва, але щось заважало. Величний пам’ятник на її могилі надає цьому місцю особливої енергії і підкреслює її особистість. Ця поїздка до Києва стала щоденним відкриттям складного і наповненого шляху Горської.

Тут я зрозуміла, що боротьба — це шлях, і навіть якщо тебе не розуміють і хочуть знищити, так само як зараз нас знищують москалі, ти все одно маєш досягати своїх цілей і ніколи не зупинятися.

Мрію, щоб кожна членкиня «Горських» змогла відвідати таку виставку і відкрити для себе нашу патронесу, надихнувшись її життєвим шляхом і прикладом боротьби сильної жінки.

Дуже коротко, але натхненно — це, звісно, знайомство з онукою Алли Горської, Оленою Зарецькою. Це було так тепло, що й досі тримаю це відчуття. Дякую, що мала можливість зазнайомитися!

— Що б ви сказали юначкам, які тільки думають вступити до вашого куреня?

— Я скажу: не бійтеся відкривати нові горизонти, не чекайте на інших. Ваші мрії у ваших руках, і тільки від вас залежить, наскільки ваше пластування буде наповненим, яскравим і сповненим пригод. Ви самі маєте творити свій шлях у пластуванні, а з «Горськими» це буде тільки цікавіше і дуже будуюче.

До юначок, які мріють долучитися до Пласту:

Курінь ім. Алли Горської — це не просто гурток. Це місце, де ти знайдеш однодумців, відкриєш нові горизонти, отримаєш підтримку і навчишся долати будь-які виклики. Тут розвивають лідерство, організаторські навички, патріотизм і глибоке розуміння нашої культури.

Вступаючи до куреня, ти станеш частиною спільноти, яка продовжує справу Алли Горської — зміцнює Україну через активні дії, творчість і єдність.

Зроби свій перший крок до великих пригод і справжніх друзів!